День пам'яті жертв голодоморів
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. МИ ЗАВЖДИ ПРО ЦЕ ПОВИННІ ПАМ'ЯТАТИ.
Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі.
Головною причиною голодомору була цілеспрямована злочинна політика
більшовицького керівництва. Адже харчів у ці роки не бракувало. Проте держава конфісковувала у селян більшу їх частину, ігноруючи заклики і попередження українських представників з міст. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, ніж штучний.
По всій Україні проходять меморіальні заходи. Іщенська загальноосвітня школа I-III ступенів теж не лишилась осторонь і приєдналась до вшанування пам’яті тих, хто загинув через голод:
- виховні години « Не маємо права забути» (онлайн);
- онлайн-перегляд відеороликів Українського інституту національної пам’яті «Історія гідності. Голодомори» та «Де б ти не був – вшануй померлих від голоду!»
- долучилися до загальнонаціональної акції «Запали свічку пам’яті
Події тих років назавжди залишаться темною плямою історії нашої держави.Вони ніколи не зможуть канути в небуття, адже за масштабом, жорстокістю,цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніхпоколінь він не має аналогів в історії людства. Саме тому уся країна вшановує пам’ять жертв голодомору та політичних репресій, життя яких були забрані «не тому що вони були селянами, а тому що вони були УКРАЇНЦЯМИ!»